Михайло

ЛЄЦКІН

УДАЧА

Буває так: робота нелегка –
Над нею Муза і сумує, й плаче.
І ось кінець останнього рядка.
І щирі друзі хвалять: «Це удача!».

…Удача? Але що ж тоді в цю мить
Так непокоїть душу? Сором?.. Вдача?..
Ні, мабуть, ще блукає десь удача.
Попереду ще десь вона мигтить…

_________________

© Михайло Лєцкін

УДАЧА

Бывает так: работа нелегка –
Над нею Муза и грустит, и плачет.
И вдруг – конец последнего рядка!
Друзья сердечно хвалят: «Вот удача!».

...Удача? Только что тогда щемит
И тянет душу? Стыд? Вот незадача...
Нет – заблудилась, видно, та удача –

Вдали она там где-то мельтешит...

____________________________________
© Перевод с украинского Ирины Морих