Андрей

КОРОВЁНКОВ

МОСТЫ

Достучаться б до сердца... в закрытые двери,
Не боясь, что усилия тщетны, пусты,
Разорвать прочный полог обид, недоверий,
Укрепить... Или выстроить снова мосты.

Пусть не вычурны будут, без лишнего лоска,
Без ажурных сплетений и арок-опор,
Без грифонов и сфинксов – всё просто, неброско.
Лишь бы прочными были – о том разговор.

Но мосты наводить – слишком хлопотно, сложно.
Кто сказал, что вопрос этот ясен и прост?
Было б всё так легко – я давно и надёжно
Из семнадцати радуг построил бы мост.

Был бы мост, словно камень волшебной огранки,
Небывалой вовек, неземной красоты...
А пока... строю только воздушные замки,
Без остатка сжигая при этом мосты...

____________________
© Андрей Коровёнков

МОСТИ

У зачинене серце достукатись важко
Й не боятися там порожнечу знайти,
Розірвать недовіри та кривди натяжки
 І зміцнити… Чи знов збудувати мости.

Хай були би вони і прості, й непомітні,
Хай і арок, й ажурних сплетінь не несуть,
Без грифонів і сфінксів – аби лиш привітні.
 Хай лиш будуть міцними, бо в цьому вся суть.

Та мости будувати – це клопіт постійний.
Хто сказав, що простий в будівництві цім зміст?
Якби легко було, я давно та надійно
 Збудував із сімнадцяти райдуг би міст.

Був би міст ніби казка, він був би мов цяця,
І по ньому в майбутнє хотілось би йти…
Я ж… повітряні поки будую палаци
 І при цьому палю безоглядно мости…

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна