Андрей

КОРОВЁНКОВ

ВО СНЕ И НАЯВУ

Мне до сих пор ночами снятся острова,
Неведомые страны, города, дорога...
Но времени и сил в запасе так немного –
Хватает лишь на жизнь. И то – едва-едва.

Я до сих пор могу ещё летать во сне.
При этом ощущать восторг и наслажденье.
Вот только наяву земное притяженье
На метр не позволяет приподняться мне.

Во сне я молод – возраста там просто нет.
А наяву... не стану говорить напрасно,
Но если не смотреть ни в зеркала, ни в паспорт,
То мне и наяву не так уж много лет.

Во сне всё интереснее, чем наяву.
Во сне не существует горизонта, края.
Признаться, временами я не понимаю
Доподлинно: во сне иль наяву живу...

____________________
© Андрей Коровёнков

УВІ СНІ ТА НАЯВУ

В снах досі острови я бачу по ночах,
Країни-загадки, міста і перекати…
Та часу й сил у мене небагато –
Лиш на життя, і то не дуже, вистача.

Я можу досі ще літати уві сні
І захват відчувать у цім польоті синню.
От тільки наяву важке земне тяжіння
На метр не дозволя піднятися мені.

У сні я молодий, бо там відсутній вік.
А наяву… не стану я даремно хвастать,
Але якщо забути дзеркала та паспорт,
Малий і наяву прожитих років лік.

Цікаво уві сні все більш, ніж наяву.
І виднокіл, і край – вони у сні відсутні.
Зізнаюсь, часом я не відаю посутньо,
Чи то я уві сні, чи наяву живу…

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна