Сергей

КОРЧАГИН

* * *

У первой любви незавидная доля.
Ей счастья почти никогда не дано.
А слёз и печалей отмеряно вволю,
но помним до смерти её всё равно...
Храним в самом дальнем души уголочке
обрывочки писем, улыбок кусочки
и грусть пониманья, взросленья печаль...
Ну разве забудешь такое? Едва ль...
У первой любви незавидная доля.
Ей счастья почти никогда не дано.
Помянем, пожалуй, прошедшее, что ли,
ведь это про нас жизнь крутила кино.
Всё вышло у нас в этой жизни, как надо:
и семьи, и дети, дома и друзья…
А память о первой любви, как награда,
 печальная очень, но всё же моя.

__________________

© Сергей Корчагин

* * *

Сумна у любові найпершої доля.
Їй щастя нікόли, вважай, не дано.
А сỳму та сліз їй відміряно вволю,
та памˋять її не втрача все одно.
В душì зберігаємо десь у куточку
уривки листів, та усмìшок шматочки,
та сум розуміння, та літ листопад…
Хіба забуваєш подібне? Навряд…
Сумна у любові найпершої доля.
Їй щастя нікόли, вважай, не дано.
Згадаймо, чи що, наші радощі й болі,
життя це ж для нас прокрутило кіно.
Все вийшло в житті нашім так, як і треба:
у кожного друзі, і дім, і сімˋя…
А памˋять про першу любов –
 дар із неба: сумна надзвичайно, одначе моя.

_____________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна