Нам білими і чистими не бути,
Адже ми всі підвладні суєті.
Рубцями чорними нас не зігнути:
Їх доля вимальовує в житті.

Рубці малює , не спитавши навіть,
Що, може, щось у тебе десь болить.
Вона давно таких питань не ставить,
А нам потрібно далі якось жить.

Ковтаю сльози , що рікою ллються,
Шукаю мужність , сили не щаджу .
Добро зі злом за душу мою б’ються …
В садку Любові пагінці саджу.


_------------------------------------------

ПЕРЕВОД на русский язык - Владимир МИХАЙЛОВ

Нам белыми и чистыми прослыть бы,
Да что там, все подвластны суете?
Рубцы на сердце, как судьбы изгибы
Рисует доля словно на холсте.


Рубцы рисует, не спросивши даже,
Ведь может сердце ранено, болит?
Нет, не поможет. Ждёшь. Авось подскажет,
Как нам пройти по жизни без обид,

Глотаю слёзы, что рекою льются,
Мне б мужества, я силы не щажу.
Добро со злом за душу мою бьются...
В саду Любви росточки посажу.