Час на прощання повернувся.
Востаннє глянути спішу
я в ясні очі, щоб серед ночі
поплакать: біль в душі ношу.

Час на прощання повернувся,
а серце ниє і щемить:
щасливий спогад посміхнувся -
з минулим пам'ять гомонить.

Росою висохне страждання,
розквітне квітами весна...
Вже згаслий слід того кохання
тамує в серці сивина.


=============================
ПЕРЕВОД на русский язык - Владимир МИХАЙЛОВ :

Прощаться время нам пророчит.
В последний час взглянуть спешу
В те ясны очи, чтоб средь ночи
Поплакать - боль в душе ношу.

Прощаться время нам пророчит,
А сердце ноет и щемит,
Порой неистово клокочет,
А с прошлым память говорит.

С росою высохнет страданье.
Цветами восхитит весна,
А от любви воспоминанья
Укроет щедро седина.