Юлия

ОЛЬШЕВСКАЯ

КАК ЛЮБИЛИ, КАК БЫЛИ БЛИЗКИ...
 
Как любили, как были близки,
Как хотели исчезнуть совсем
В топком мареве звёздной реки,
В невесомости заданных схем
Ночи. Светел предутренний сон,
Наплывает туман Пустоты,
Чёрной створкою ночь-махаон
Вновь твои укрывает черты
От забвения... Смоет дождём
Чьи-то тени на Львином мосту...
...Слово, вспыхнув бенгальским огнём,
Сеет искры – опять в Пустоту.
То ль о святочном чуде рассказ,
То ли облаком сотканный стих,
Да опять не про нас, не про нас...
...Птица счастья – всегда у других,
Так, любимый?

 ___________________

© Юлия Ольшевская



ЯК ЛЮБИЛИ – РУКА У РУЦІ…
 
Як любили – рука у руці,
Як хотіли знайти ми едем
В серпанковій зірковій ріці,
В невагомості заданих схем
Ночі. Світлим є ранішній сон,
Порожнечі пливуть ручаї,
Чорним пологом ніч-махаон
Знову риси ховає твої
Від забутості… Хутко дощем
На Левинім мосту змиє тінь…
Слово, ніби бенгальським вогнем,
Іскри знов пожене в Далечінь.
Чи то святочних див буде час,
Чи то вірш, що зіткався із хмар,
Тільки знов не про нас, не про нас…
…В інших птаха, рознощиця чар, –
Так, коханий?

 ______________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна