Ирина

ЮРЧУК

ПРОСВЕРК
 
 Лёд памяти искрит:
 Лёт бабочки к огню.
 Свернуть на Солнце-стрит
 По Лунной авеню.

 А там подать рукой
 До ветренного дня,
 Где рвётся непокой
 В объятия огня…

 Рук жаркая трава.
 И с губ слетает цветь,
 Переводя слова
 На несказанный свет.

 Медовый миг тягуч,
 А под половиком
 Припрятан медный луч,
 Не сладивший с замком…
 
 _______________

© Ирина Юрчук

ПРОБЛИСК

 Лід пам’яті іскрить:
 Метелик – до вогню.
 Зверни на Сонце-стрит
 По Місяць-авеню.

 А там вже шлях близький
 До дня, де вітру біг,
 Де рветься непокій
 В обіймах вогняних…

 Гаряча рук трава.
 І з вуст злітає цвіт,
 Заводячи словà
 До світлових орбіт.

 Медових митей плин,
 Між тим попід рядном
 Сховався промінь: він
 Не впорався з замком…

 ______________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна