Ирина

ЮРЧУК

С тобой

С тобою слышится, о чём
Молчат слова веками краткими...
Лишь стоит повестú плечом,
И ночь к ногам спадает складками,
Звезда прокладывает след
На животе молочно-матовом,
И каплями стекает свет
По склону вечности покатому…
Каким ручьём, рекой какой
Он в лунные долины вылился,
Где под рукою непокой
И бунт бутонов амариллиса?..
С тобою сердца лист летуч,
И солнце из потёмок вынуто,
И навзничь, с головы до туч,
Седьмое небо опрокинуто…

_______________

© Ирина Юрчук

З тобою

З тобою чути, як мовчать
Словà сторіччями миттєвими.
Ледь ворухнешся – і з плеча,
До ніг нічна спадає темрява....
Повзе краплиною зоря
По череву молочно-тьмяному,
Неначе світло відміря
На схилі вічності медвяному...
Яким струмком, в ріці якій
В небесні доли місяць вилився,
Де під рукою непокій
Та бунт бутонів амариліса,
А листя серця відліта
До сонця, вирію, угору так,
Що ліжком хмара золота
І сьоме небо перегорнуто?..

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна