Николь
 НЕШЕР

Я ЗНАЮ

Я знаю: для встречи с тобой –
Уже мне мешает тело.
                    Игорь Литвиненко

Душа рванулась в небеса и присмирела.
Свиданию наедине мешает тело.
Слезою изойдёт свеча, рисуя тени.
Раскрытый томик на столе – Сергей Есенин.

В конце тоннеля свет погас – завечерело.
Не отводи в смущенье глаз – не отболело.
Наивности срывая плод, бегу из рая.
Я – не отступник и не бог. Ты – не святая.

Крест-накрест боль переплетём – в Любви воскреснем!
Мажорную строку вольём в бокалы песни.
Изменим матрицу Судьбы, две жизни сложим,
На теле – зеркале души – изранив кожу.

_______________
© Николь Нешер

Я ЗНАЮ

Я знаю: зустріти тебе
 Мені заважає вже тіло.
             Ігор Литвиненко

Душа рвонула в небеса та присмирніла.
Побаченню нас двох перешкоджає тіло. 
Малює тіні свічка, плачучи без втоми.
А на столі – Єсеніна розкритий томик.

Погасло світло вдалині – завечоріло. 
Очей убік ти не відводь – не відболіло. 
Наївності зірвавши плід, втікаю cпішно.
Я – не відступник і не Бог. Ти – не безгрішна.

Крiзь біль – воскреснем ми в чутті непереборнім! 
I у бокали наллємо рядки мажорні. 
Здолаєм долю, два життя з’єднаєм щиро, 
На тілі – дзеркалі душ? – зідравши шкіру. 

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна