Чтоб жизнь учить с азов...

 

Ирина

ЮРЧУК

 

 

Прописи

 

День западает сгоряча
В густую пелену,
И нету больше ни луча
У солнца на кону.


А то, чем лечат ноябри –
Теплосплетенья душ –
Теперь попробуй, отбери
У предстоящих стуж…


Но на небе заварен чай
На росяном меду,
На скором отклике ИДУ
На просьбу ВЫРУЧАЙ,


Рецепте истин прописном,
Распахнутости рук,
Души, ни духом и ни сном
Не ведавшей разлук


Со светом горним и святой
Водой дождей слепых,
Сном зрячих яблок голубых
На ветви золотой…


Небесные глаза без дна,
Сердец невечный зов,
А в гнёздах звёзды и весна,
Чтоб жизнь учить с азов...

 

_______________

© Ирина Юрчук

 

 

 

Прописи

 

День западає задарма
В суцільну пелену,
І більше променю нема
 У сонця на кону.

 

Те, чим лікують листопад –
Теплосплетіння душ –
Тепер не відбереш назад
 В лихих майбутніх стуж…

 

Та в небі гріється вже чай
На росянім меду,
На відгуку швидкім ІДУ
 Проханню ВИРУЧАЙ,

 

Рецептах істини ясних,
Розкриленості рук,
Душі, що навіть уві сні
 Не відала розлук

 

З водòсвятом дощів сліпих,
У сонячних струмках,
Сном зрячих яблук голубих
 На золотих гілках…

 

Небесні очі, що без дна,
Тремке серцебиття,
А в гніздах зорі та весна
 Для пропису життя…

 

_____________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна

 

 

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.