Сергей
ДУНЕВ
 

* * *

Ни шороха, ни шелеста, ни свиста –
Февральская сквозная немота.
И небо над землёю снова виснет
Куском сырого серого холста.

Час ожиданья наступил в природе.
Час ожиданья – в трепетной душе.
Казалось бы, ничто не происходит,
На самом деле – деется уже.

_______________
 © Сергей Дунев

* * *

Ні шурхоту, ні шелесту, ні свисту –
Лютнева неосяжна німина.
І небо над Житомиром зависло
Сірим шматком легкого полотна.

Завмерло все в зимовім відголосі,
Душа тепла терпляче мовчки жде.
Ніби нічого і не відбулося,
Насправді – щось таки уже іде.

 _________________________________________
© Переклад із російської Тетяни Фольварочної