Сариду Нани
 

СЛАДКОЙ ВАТЫ ОБЛАКА
 
Сиреневой прохладе подчинюсь:
Вкушая многоцветье Сладкой Ваты,
Отправлюсь вслед за ней
в небесный путь,
Лаская купола церквей и хаты.
Приблизившись, зардеюсь, отражусь
в крестах литых, в Босфора жидком злате,
Прильну к святыням осквернённым и
Подмятым под басурманову пяту, сорвусь-
Смету с мозАики слой извести,
как с фресок паранджу,
Став ослеплённым ликам их глазами...
И взлядом виноватым робкой лани
К Отцу во тьме за Верой обращусь.
Никто не отстоял АгьЮ СофьЮ,
ни Крестоносцы, ни Европа...
ХристиА-Ане,
намазами насилуют Сестру!
Сирень заката канет в синь теней,
Быть может предрассветной благодатью
объявится вновь Георгий на коне
Иль это послевкусье сладкой ваты
С младенчества живущее во мне?

_________________
Сариду Нани, 2020



Хмарин солодка вата

Корюсь бузковій прохолоді,
Ловлю хмаринки ватні всіх смаків.
Зіллюся з ними у польоті
І віддзеркалюся в литті хрестів.

Голублячи церкви і хати,
Прилину і до скривджених святинь,
Зажеврію в Босфора златі,
Звільню від басурманської п'яти.

Вапно я із мозаїк змию
Та, ніби з фресок знявши паранджу,
Очима стану ликам милим,
В пітьмі до Бога з вірою звернусь.

Ні хрестоносці, ні Європа –
Ніхто не захистив Агью Софью.
ХрістіА-Ани, вкривши рота,
Кладуть намаз-безчестя на Сестру.

У світанковій благодаті
Знов з'явиться Георгій на коні?..
Чи це солодкий присмак вати,
Що з малих літ завжди живе в мені?..

Бузок вечірній тане в синій млі.

_______________________
 Переклад Надії Фурзенко