Осип МАНДЕЛЬШТАМ

 Вік

 Переклад Дмитра Щербини

Віче, звіре мій, хто встоїть,
Блиск твоїх узрівши віч,
І своєю кров’ю згоїть
Твій хребет між двох сторіч?
Кров-обновниця клекоче,
Твердь залляючи земну,
Тільки трутень аж тріпоче,
Днів зачувши новину.

Твар, жива допоки, в силі
Донести кістя своє,
І хребтом невидним хвиля
Серед моря виграє.
Вік, що ніжний хрящ маляти,
Має ще земля-дитя —
Знов на жертву, мов ягня те,
Дано тім’я живоття.

Щоб звільнити вік з пригноби,
Щоб колишній світ змогти,
Слід вузластих днів суглоби
Міцно флейтою стягти.
Хвилю саме вік колише
Смутком лю́дським, поза тим
У траві гадюка дише
Ритмом віку золотим.

Наберуться соком брості,
Бризне зелені розвій,
Та твої побито кості
Дивовижний віче мій!
Наче звір, що був проворний,
А тепер, на жаль, заслаб,
Зриш назад крізь усміх скорбний
На відбитки власних лап.

Кров-обновниця клекоче,
Твердь залляючи земну,
Й кип’ячем рибни́м плескоче
Хрящ морів об мілину.
З кліті неба, де пташиння
Кружеля між вогких стром,
Рине, рине збайдужіння
На смертельний твій розлом.



Оригінал:

Осип Мандельштам

 Век

Век мой, зверь мой, кто сумеет
Заглянуть в твои зрачки
И своею кровью склеит
Двух столетий позвонки?
Кровь-строительница хлещет
Горлом из земных вещей,
Захребетник лишь трепещет
На пороге новых дней.

Тварь, покуда жизнь хватает,
Донести хребет должна,
И невидимым играет
Позвоночником волна.
Словно нежный хрящ ребенка,
Век младенческой земли.
Снова в жертву, как ягненка,
Темя жизни принесли.

Чтобы вырвать век из плена,
Чтобы новый мир начать,
Узловатых дней колена
Нужно флейтою связать.
Это век волну колышет
Человеческой тоской,
И в траве гадюка дышит
Мерой века золотой.

И еще набухнут почки,
Брызнет зелени побег,
Но разбит твой позвоночник,
Мой прекрасный жалкий век!
И с бессмысленной улыбкой
Вспять глядишь, жесток и слаб,
Словно зверь, когда-то гибкий,
На следы своих же лап.

Кровь-строительница хлещет
Горлом из земных вещей
И горячей рыбой мещет
В берег теплый хрящ морей.
И с высокой сетки птичьей,
От лазурных влажных глыб
Льется, льется безразличье
На смертельный твой ушиб.


 Публікацію підготувала Л.Цай