Скажіть мені!

Ирина Еремина-Космея

Скажіть мені, що трапилось зі мною?
Чому я посварилася з весною?
Чому ходжу така сумна?
Чому я не радію краплям з даху?
Чому не посміхаюся я птаху,
Що з вирію додому прилетів,
Та пір ̍ячко весільне вже надів,
І пташку наречену зазиває?
Хіба сама про себе я не знаю,
Чому я посварилася з весною,

Тому, що заздрість подружилася зі мною…

КАК ВСЕ ПРОСТО У ПТИЦ!
У меня под окном чудо-груша растет,
И на ветках ее птичья радость живет.
Пара горлиц влюбленных здесь часто сидит,
И, наверно, воркуя, «люблю» говорит.
Позавидовать может любой человек,
Как «он» любите «ее», а «она», так навек!
Поражает их верность, какая любовь!
Невзирая на снег, дождь и град, вместе вновь!
Как ей, верно, тепло под надежным крылом,
А ему хорошо, что все время вдвоем!
Как все просто у птиц,
Научиться б у них,
Не уродуя лиц,
Мир делить на двоих!
Для любимого жить,
Не бросать в бурелом,
Беззаветно любить,
И с подбитым крылом!

Поэзия