Геннадій Костенко (Юрій Ош)

м. Суми

  Доброго ранку!

Ще навкруги сніги, сніги,

річки стискають береги,

та видно, начебто здаля,

як прокидається земля.

Цвірінь-цвірінькають оці

завжди вертливі горобці,

сріблясто-сині бурульки

під дахом плачуть залюбки.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Я сну вже волю не даю,

бо думку думаю свою,

щоб до землі раніше встать

і з добрим ранком привітать.

                * * *

Цілуються на розі молодята,

і холод їх зимою не бере.

Різдвяну ніч хвилює Боже свято,

аж серце захлинається старе.

И погляд мій неначебто прикутий

до тих, що губи в губи, молодят.

Нехай обходять їх новітні Крути,

життя летить над перепуттям свят.

Зірки, як молоденькі оченята,

горять у небі сяйвом золотим.

Хай стелеться снігами білий дим, 

цілуються на розі молодята.