Костенко Геннадій (Юрій Ош)

       Свято

Звучить акорд… І сталось свято

в душі пробудженій моїй:

оркестр я слухаю завзято

у філармонії міській.

Журлива скрипка ревно плаче,

сумує, стогне контрабас,

і разом з ними я неначе

радію й плачу водночас.

І знову радістю земною

налите серце, мов дитя.

Говорить музика зі мною – 

я насолоджуюсь життям.

Думки мої на диво чисті,

повиті полум’ям надій…

Сьогодні вечір – урочистий.

Спасибі музиці святій!