Людмила
ДОБРОВОЛЬСЬКА
 

* * *

Що плин життя? Лиш перехід —
Похмурий, тихий, невеселий,
Якщо не викохаєш плід
Любові у своїй оселі.

…Ти не завдав трудів душі,
Тому вона й не полюбила:
Ми розійшлись, немов чужі –
Стара верба сльозу зронила…

Настали дні сумні, журні,
За нами верби гірко плачуть…
Чому, чому, скажи мені,
Відрікся ти від клятв гарячих?

Тобі простила я давно,
Та зорі не простять над ставом
І слів твоїх пʼянких вино,
Й твої обіцянки лукаві…

Та чи не станеш ти жаліть,
Коли пройдеш біля калини,
За тихим шумом верховіть,
Які зі спогадів прилинуть?

Чи не завʼяне у журбі
Твоїх чуттів тендітна квітка,
Що тихо розцвіла в тобі
Й засяяла, немов лелітка?

Чи серце враз не запече,
Як на прогулянці у гаї
Впаде листочок на плече,
Черкнувши скроню гострим краєм?

Буває в кожного в житті
Досадних помилок доволі…
Замислишся у самоті,
Та суджену не вернеш долю…

________________________
© Людмила Добровольська

 

_______________________________________________________________
© Международная поэтическая группа «Новый КОВЧЕГ»
https://www.facebook.com/groups/230612820680485/