1. Допоки є в тобі потреба -
З останніх сил триматись треба,
Бо жодних сумнівів нема:
Цей світ ти топчеш не дарма.
2.
Не бери дурне на ум -
Не наклич на себе сум:
Ним себе вбивають люди.
Добра думай - добре й буде.
3.
Усе, що трапляється з нами, на ділі,
Ніяк не залежить від вибраної цілі,
Лиш тільки від намірів: як досягти
Зібрався жаданой для долі мети.
4.
Суд над долею власной вершити -
Перед совістю й Богом грішити:
На суді тім хоч ти й позивач,
Сам же будеш і відповідач.
*. *. *
На паузі стосунки наші.
В думках моїх - суцільна каша.
Не те, щоб я цим був ображений -
Твоєю витримкою вражений.
ЖИТТЄВІ ЗАМОРОЧКИ
З плеча рубать в житті чи треба...
Живу, скажімо, не для себе -
То хто ж тоді живе для мене?
О, як це складно, мила нене!
Ну а коли лиш сам для себе -
Кому тоді я, власне, треба...
Та все ж, літа раз шанс дали -
Жить варто зараз, бо...коли?
*. *. *
Хто ж про ніжність рук мами, скажіте, не чув:
Ще маленьким обласканий ними я був.
Та мені повезло: на собі ж бо відчув:
І міцна мозолиста батьківська рука
Як же лагідно тільки ласка.
МОЇ РАДОЩІ
Щоб відчуть себе щасливим,
Це в один момент можливо:
Лиш довірливо б онучки
Протягли до мене ручки.
Стать по-справжньому багатим -
Теж потрібно небагато:
Поруч донечка б присіла,
Обняла, всміхнулась мило,
Бо вона - то ясне сонечко,
Що привіт шле крізь віконечко.
Як заморські ласощі
Ці для мене радощі.
Тож, багатим і щасливим
Стать в один момент можливо.
* * *
Надії утекли в безкрайню даль -
Кінець щасливий не у кожній казці...
Та знову - зустріч. Радість, біль, печаль
Сплелись в мені у нероздільній зв'язці,
Бо у життя є правило просте,
Що розслаблятись наперед - не діло,
Болить бо інколи нестримно навіть те,
Давно що, як здавалось, відболіло.
ЛЮДЯНІСТЬ
Нами не закони - Людяність керує,
Попри всі природи Віку нам дарує.
Тож, вона - не ноша, Пам'ятать не лишнє:
Хочеш жити довше - Становись добрішим.
ПАМ'ЯТАЙ!
Не все безболісно минається,
Не кожну обминуть біду -
Життя ж вершить свою ходу...
Та все ж годинник зупиняється.
*. *. *
Ми усі перед Господом - грішні...
Пам'ятати, одначе, не лишнє:
Не здолати біді до душі ту дорогу,
Повсякчас що відкрита до Бога.
_____
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.