Наталія
КУЗЬМІЧОВА
 

* * *

Мить натхнення вже минула,
Холод кості пробирає.
Осінь рукавом махнула –
Швидко листя опадає.

Лиш тополі гостроверхі
Ще хизуються убрáнням.
Вітерець осінній, впертий,
Дме в обличчя вдень і зрання.

Осінь думкою радіє,
Сиву тугу розганяє.
Вдень на сонці бóки гріє,
А вночі тепла шукає.

Вранці, бідна, стрепенеться,
Трохи кави, трохи чаю.
В кардиган свій убереться
Й знову день новий стрічає.

Дощ дрібненький десь дрімає,
Лиш поклич його й прибуде.
Осінь вже й не помічає
Того сірого приблуди.

Ходить гордо, мов цариця,
Літо в Вайбері шукає.
Все чекає, що присниться
Й знову в гості завітає.

Все випрошує красуня
Сонця, квітів, трохи ласки.
Чути лиш гудків відлуння...
Зникло Літо й літня казка...

Бідна Осінь ще цнотливо
Прикриває ноги й шию.
Сподівається на диво,
Ще принадна і зваблива.


* * *

Плаче Осінь дощами-зливами,
Відцвіла вже й віддівувала.
В феєричному вальсі дивному
Відкружляла, відтанцювала.

Заметіль влаштувала дивную,
Та не білу, а золотистую.
Вранці трішки сипнула інею
На доріженьку жовтолистую.

Відпустила птахів до вирію,
Співом-леготом проводжала.
Та й запнула хустину сірую,
Молодицею в полі стала.

Із туманами поріднилася,
Трáви мокрі до ніг поклала.
Гарно щедрим дощем умилася,
Враз змарніла й засумувала...


* * *

А за вікном – дощу стіна
І не розвидниться ніяк.
Жовтнева ніч така сумна,
Що й ранок блисне аби як.

І промінь сонячний ще спить,
І день під ковдрою сопе.
І небо сіре не спішить
Прогнати дощ. Нехай іде.

На трохи втихне дощ-селюк,
Підсохне змочена земля.
І чути вже сокири стук,
І трактор чути вже здаля.

Тримає жовтень під замком
Усе тепло і мерзне сам.
Повільно ходить він селом
І палить листя тут і там.

Зігріє руки над вогнем,
Димком пропахне аж до п'ят.
Скоріш біжить з осіннім днем...
Не повернуть, не наздогнать...

Погасне промінь золотий,
Зачахнуть осінь з жовтнем враз.
Під листопадовий мотив
Негода й холод йдуть до нас.

Засвище вітер в димарі,
Схолоне небо, двір і сад.
В кожусі й валянках старих
Присуне ранній снігопад.
 
____________________
© Наталія Кузьмічова

_______________________________________________________________
© Международная поэтическая группа «Новый КОВЧЕГ»
https://www.facebook.com/groups/230612820680485/