Наталья Головко, г. Севастополь
Поздравляем с днём рождения Наталью Головко - лауреата поэтических фестивалей: "Чеховская осень" (Ялта) и "Пристань менестрелей" (Балаклава)! Желаем ей здоровья, благополучия, счастья и творческого вдохновения!
Пусть из-под её пера выйдет ещё много замечательнейших произведений, где неизменно во главе их будут маленькие герои, о которых Наталья пишет с такой любовью, с тонким юмором и добрым пониманием сути их характера 


СОНЕЧКО

Тітонька просить козу бородату:
«Сонечко, досить кущі об'їдати».
Та хіба сонце буває таке:
Чорне, кудлате, рогате, прудке?
Сонечко гріє, за обрій сідає,
Сонце ніколи людей не буцає.
Тітка сміється: «Це кличка така!
Сонечко ввечері дасть молока».

КАВУНИ

Ось вони, ось вони,
Самі спілі кавуни!
Солоденькі і смачні,
Що сподобались мені.
На баштані літня спека,
Та до хати недалеко
І мета моя одна –
Скуштувати кавуна.
Я під листя заглядаю,
О, це мій, смугастий скраю.
Я втомився, годі, все!
Тато велетня несе.

ЗНАХІДКА

Ми додому вранці йшли,
Раптом іграшку знайшли
У пиляці під кущами,
Понесли бігом до мами:
«Ти поглянь яка вона,
Вже не біла, а брудна.
Хтось її не шанував,
Бачиш, вуса відірвав.»
Заспокоїла матуся:
«Обіцяю гарні вуса!
Що нам довго розмовляти?
Бідолаху треба прати.
І одразу стане кішка
Справжня киця-білосніжка.
Пригадаєте слова,
Буде зовсім, як нова.»

СОРОКА

Весь день стрекотала у лісі сорока:
«Ворон зрахувати – яка це морока!
Вони, то на дереві гуртом сидять,
То десь по кущам непомітні галдять.

Та краще я грамоту буду вивчати,
Навчуся у зошиті гарно писати.
Чого смієтеся? Я вам не брешу!
Тоді я у список ворон запишу».