Вдень зникають всі роси,
Наче їх не було.
Посивілії коси
Падають на чоло.
Як сторінки альбому,
Я гортаю життя.
Біль, і смуток, і втому
Дістаю з забуття.
Мерехтять різні фото,
Кольорові та ні...
Непосильна робота
Порпатись в глибині.
Перейшло, відболіло,
Поросло полином...
Заглядає несміло
Сонечко у вікно.
Я зберу усе світло,
Тай залишу собі.
Усміхнуся привітно,
Більш не буду в журбі.
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.