Не кажіть дурниці,
Краще - гей, заждіть -
Хлібом-сіллю жниці
Правду освятіть.
Квіти коло хати,
Гуси на ставку -
Україна-мати
Ніби у раю…
Та в лиху годину
Вітер сновигав -
Клав у домовину,
З мертвих піднімав…
І коли полями
Спалахи зорі
Жито цілували
Рідної землі -
То були махновці,
То була війна -
Українські ночі -
Хижий птах літа…
Думи невеселі,
Вітерець гуля,
Ходить по пустелі -
Журиться земля…
Та Махно завзятий
Вірить, що народ
(Годі вже чекати)
Зробить першим крок.

Не кажіть дурниці
Краще - гей, заждіть -
Край села криниця
Не всиха - стоїть…

Україна - бранка,
Хижаків орда.
В хаті вишиванка
В смутку вицвіта.
Наче птах крилатий
В небі за Дніпром
Анархіст завзятий
Повернув крилом
І злетів до хмари,
Став орлом літать…
(Сонце крила палить -
Є за що страждать).
Стигне в полі жито,
Вітерець гуля -
Будем с часом жити
Краще - вимовля.
Сильному народу
Не пасує страх -
Українець зроду
Ходить, як жебрак…
Та не так судилось,
Як гадав Махно -
Хвилі накотились,
Пінилось вино.

Ви мені - дурниці.
Я Вам - гей, заждіть -
Краще до скарбниці
Спомин покладіть.

У степу тачанка
Вітер доганя -
Молодий Іванко
Підганя коня.
І біжить дорога,
Битий степом шлях,
Вітер з Гуляйполя
Не сидить в кущах…
Сонце низько сіло…
Розколовся дуб…
Вся чуприна сива,
Лізе в очі чуб.
Вітер з Гуляйполя
По стерні пройшов.
Молоду тополю
Хилить доля знов.
І на полі крові,
Більш, ніж в дощ води -
Полягли здорові
Хлопці молоді…
Місяць носить щастя -
На, тримай, бери
Полум`яне гасло
Першої зорі…

Ви мені дурниці,
Краще - гей, заждіть -
У степу каплиця,
Мов свята, стоїть.

Бачить, як ледащо
(Гарбузів візок)
За велике "щастя"
Прихопив мішок.
І чому не спиться,
На чуже майно
(Просо, чи пшениця)
Дивиться давно.
Та вже так ведеться:
Доки світ стоїть
Тільки божі люди
Звикли чемно жить.
І коли вороже
Око нагляда -
То не воля божа,
То така біда.
І стоїть левада
Сива і бліда -
Де на світі правда,
Як свята вода…

Крук по полю ходить,
Вибира зерно,
Бо завів, бач, моду:
…Все вокруг моё…

Ви мені дурниці
Краще - гей, заждіть -
Сон лихий наснився -
Тіло все болить…
Тож за щастя бився
Променем в вікно,
Ясенем хилився
У свій час Махно.
(Мріяв - Сонце встане,
Вірив - День прийде…)
А пішов в вигнання
За своє святе…
Крук по полю ходить,
Вибира зерно,
Бо завів, бач, моду
…Все вокруг моё…

В спомині про батька
Я вам так скажу:-
Час прийшов подбати
Про свою межу…
Рушники у хаті,
Вишня під вікном -
Україна - мати
Чистим джерелом.