Костенко Геннадій (Юрій Ош)

м. Суми

Точка зору

Псевдонаціональний шлагбаум в літературі

Давно хочу висловити власну думку щодо Національної Спілки письменників України (НСПУ). По-перше, ніяк не второпаю, чому Спілка національна. Країна у нас багатонаціональна, тому й вітчизняна література має таку ж рису. Безумовно, стрижнем нашої літератури є українська, але й представники інших національностей мають в ній своє слово. Можливо, сьогодні модно так називатися. Бо, наприклад, зараз у нас майже усі виші національні. Але ж учбові заклади цим додатком до своєї назви підвищують свій ранг і зарплату працівникам. А що дає такий додаток Спілці? Нічого.

По-друге, крім Національної, в Україні на сьогодні існує ще декілька спілок письменників. Однією з вагомих причин цього явища є те, що НСПУ – ніби організація з туго зачиненими дверима. Звичайно, не для всіх. Ходять чутка, що для осіб грошовитих двері там доброзичливо відчиняють. Та чутки чутками, а те, що явно видно, того не сховаєш. Скажімо, в НСПУ охоче приймають колишніх оспівувачів радянської епохи, які й тепер, хоча іноді й завуальовано, співають гімни тим часам. Можливо, саме такі особи у нас найталановитіші літератори? Та це викликає великий сумнів.

До речі, щодо талановитих. Хто їх повинен знаходити серед гурту охочих до пера, де, як завжди, немало графоманів? На мою думку, в першу чергу – літератори НСПУ. Але, як показує практика, їм до цього байдуже. От і виходить, що до них частенько потрапляють спритні письмаки, тобто хоча й без таланту, та з великим апломбом. Тим більше, в НСПУ люблять, коли їм цілують спину й настирливо вчащають до них. Тоді таких наполегливих «літераторів» в обласних організаціях НСПУ видають за власних здібних вихованців і зараховують до своїх лав.

Одне слово, порядній людині гордої за свій письменницький талант, потрапити до НСПУ досить непросто, а іноді й неможливо. Від того й з’явились організації, альтернативні Національній. В цих об’єднаннях є дійсно талановиті письменники. Та для керівників НСПУ всі вони як письменники не існують, тому що в нашій головній письменницькій організації письменниками вважають тільки своїх членів. Тобто, говорячи відверто, керівництво НСПУ надійно тримає в своїх руках шлагбаум на шляху до письменницького загалу.