І щит і меч не сплять на варварськім плоті...
Юрій Кириченко
„...Що поєднує поета і розвідника? Те, що перший і другий – поза ідеологією, але самозречені в любові до Вітчизни", – записав, як цитату Часу, поет Юрій Кириченко 1-го серпня 2012 року.
Усвідомлення того, що в Україні „На необявленій війні, не на безкровній, Згасає скрипка в царині у бездуховній..." у Поета і Громадянина Юрія Кириченка було давно, ще в середині 90-х, коли виходили книги „Чорний шоколад – для білих мишей" (епіграми, фейлетони, пародії на уславлених добродіїв), „Невиліковна ліра", „Іду – на південний схід...", „Смерть безʼязикого сина", як „Виключали (гай-гай!) зі Спілки":
…Генерал Євген Марчук –
Чорний лицар канібалів:
Досконалий вивідчук,
Не добрав у слові балів…
Все він кинув на ваги,
Як вбивав мене повільно…
Рекрут лівої ноги
Захлинався: струнко! вільно!..
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...Генерал Євген Марчук,
Хто він? Чорний дух охранки!..
(Ю.К. „Балада про дотик до безликості", 22.07.2015р.)
І далі:
…Дніпровські чекісти убивають мій дух поетапно,
Можна сказати, гестапно,
Виходячи з нестаріючого принципу: сім раз маніж,
І раз заріж…
Ще й сьогодні вони не виходять з ролі,
Не цікавлять їх явки, паролі…
Готові очі закрити на те, чим до учора жив,
Аби-сь їм талант мій служив…
(Ю.К. „Текст до мелодії в осінніх садах")
„Тільки одна Вітчизна містить в собі те, що дорого всім", – закарбував Цицерон Марк Тулій.
Тому й перетинаються думки українського поета Юрія Кириченка з одиним із заступників британської розвідки Джоржем Янгом: „Ядерний глухий кут поєднується з духовним. Саме розвідник призваний вирівняти положення, створене розбіжностями міністрів, дипломатів, генералів та священників. ... Не дивно, що сьогодні розвідник залишається головним охоронцем моральної чистоти":
Душа сумʼять іде по лезу бритви,
Мій Боже, Україну бережи!
Юрій Кириченко
Зовсім неможливо зрозуміти сучасний світ без урахування роботи спецслужб, яка торкнулася всього людства.
Цитую британського історика Кристофера Ендрю: „Як СС і гестапо, НКВС було задіяне, як пізніше говорив Владислав Андерс, для „обезголовлення суспільства", тобто для знищення будь-яких потенціальних лідерів, які б могли організувати спротив радянському режиму.
НКВС насправді співпрацювало з СС і гестапо, обмінюючи німецьких комуністів з радянських таборів на російських емігрантів та українців, які проживали в Німеччині.
* * *
Відмінною рисою Андропова було не співчутливе ставлення до дисидентів, а більш витончені методи подавлення інакодумства".
Дослідження британського історика Кристофера Ендрю співпадають з високовольтною оголеністю суті поезій українського поета Юрія Кириченка сьогодні в сучасній Україні:
…Лідерів знаходять і – знищують:
Ницість режиму творчо вивищують…
Було це колись в ,,зореноснім Кремлі"*,
Нині – у нас, в пострадянській імлі…
То що ж помінялось, агов, пророки?!
…Доба кривавить обидві щоки…
__________
*Цитатне вкраплення з М.Бажана
* * *
…В околах смерті Чорновола
Любисток журиться спроквола…
І чуть в притлумленій траві
Акорди поступу живі…
* * *
Г.Ч.
…Вербує сучку КДБ,
Немовби та – якесь цабе
З душею не з лопуцька:
Майора вабить пуцька…
* * *
М.Литвину
…Злочинний акт у Веприку
Чекістську має виправку…
Про нього неспроквола
В ,,ЛУ" сказав Микола…
* * *
...Висвітлень в пресі понині чека
Психіатрія на службі в ЧК…
Поле дослідницьке, діло нагальне,
Нишкне в тривозі перо актуальне…
10.05.2008р.
м.Січеслав
* * *
...Піїт підсів на модернізм,
Горбатився, як міг…
…Стояв у лазні комунізм,
Лапатив чорний сніг…
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...Я – знаю: вони захищали
Державу тирана й дракона...
То чому їх щоки прищаві
Щадять ще феміда й ікона...
(Ю.К. „...Колишні аґенти охранки...", 26.11.2015р.)
Щодо роботи спецслужб в Україні, яка не більше в кінцевому підсумку, ніж продовження політики відповідних урядів іншими засобами, Поет і Громадянин Юрій Кириченко визначився остаточно:
…Аналітик в царині спецслужб
Із чекістами не водить дружб:
Дослідивши їх низи й верхівки,
Детонує і без вибухівки…
13.09.2007р.,
м.Січеслав
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
...Я – ворог СБУ, відчайний ворог,
А що мені лишається робить,
Як ця потвора щире все – на порох?
Ніч її блазнів розвидень ганьбить...
30.05.2015р.,
м. Київ, готель „Кооператор"
Сучасний класик від поезії Юрій Кириченко змістовний подих творчості трансформує у вогненний поклик боротьби – за правду, за волю, за Україну, маючи за компас дорогу до джерел національних, яка починається з культури. Але, з яким болем спостерігає поет зміни у стольному граді Києві, колишній „культурній столиці" України:
Де твої честь і гідність, і віща жовто-блакить?
Де твої мужні вої, що не раз ходили на Ви?
В гордих жилах твоїх не кров, а юшка кипить…
На святинях твоїх – оцупки свідомості: ось же
поглянь,
диви…
Як тебе не ганьбити, Києве, орле стокрилий мій?
Де ти свідомість дів? У довколишніх бур’янах?
Прощень Господніх чекати нині й прісно не смій,
Доки не скреснеш заново в державницьких іменах!..
(Ю.К. „Присвята уярмленому Києву з трутизною в очах", 06.07.2015р.)
А про яку „моральну чистоту" говорить Юрій Кириченко, перебуваючи сьогодні в Дніпропетровську (чи Дніпроординську?), для поета – в Січеславі?
Куди не ткнуся, – скрізь чекістське бидло,
Все контролюють: хліб, вино, повидло…
І навіть памперси для онучати
Не купиш, не навикнувши мовчати…
А тут – халат… Та не один, а – пару,
Це збурило і в піднебессі хмару,
А що вже на землі, у Січеславі,
Де й унітази контролюють браві
Чекісти з виправкою совковóю,
Які мандрують стежкою кривою…
(Ю.К. „Балада про два халати", 04.09.2015р.)
Далі поет продовжує:
,,Не бажаючи жить ,,під лампаду",
Став бруківкою в горлі Хабаду…
По тротилу – у кожному слові,
Що ми скажем послові*?.." –
ОДР**, заголивши подружку,
Матюкнувся в подушку…
…Сірий морок дзьобав небосяги,
Грім дощисько привів до присяги…
Р.S.
…Далі Текст витікає ,,за дужки":
Відірвавсь від ,,наружки"…
__________________
*Йдеться про посла Ізраїлю в Україні
**Офіцер діючого резерву СБУ
(Ю.К. „Балада про Текст, який відірвався від Служби зовнішнього спостереження")
Слово поета Юрія Кириченка стало бруківкою в горлі Хабаду. Чому? Чи не тому, що в Дніпропетровську Хабад, юдо-нацистська ультра-ортодоксальна секта, лютий ворог словʼян і християнства, добре законспірована під порядну єврейську громаду, вважає український народ неперспективним етносом, а поняття „мораль" не прийнятне до неєвреїв, яких можна безжалісно експлуатувати, обдурювати, оббирати, переслідувати, дискримінувати, грабувати, ґвалтувати, убивати.
Чи не тому у вірші „Опір хижому злу. У відповідь на погрози СБУ" поет Юрій Кириченко акцентує: Я знаю: ворог слів – це ви...
…Не приймають в школах поета?
Заборона йде з СБУ…
Болю й совісті естафета
Вже давно в нас не на плаву…
Не приймають в школах талантів?
Це – не дивно… Це – вже давно…
Кого ж учать? Колаборантів
В пострадянському кімоно…
Не приймають в школах пророків?
А навіщо пророки там,
Як борделі – за кілька кроків,
Як розпуста – душі й вустам?
Не приймають? А як інакше,
Як держава не власна в нас?
(Ю.К. „…Не приймають в школах поета?..", 07.10.2015р.)
Логічно, послуговуючись поезіями класика, що у не власній державі чужі солдати (щосьхиже, зловісне, сумне, нице, потворне, вироджене, зле, осатаніле) чинять розправу з етнічним українцем, бо в керманичів секти Хабад, зовсім інші плани на Україну і Дніпропетровськ:
В Україні мене катують, –
Так, мов ягíд куштують:
Кісточку – шлють в зіниці:
Що вже хтиві та ниці…
(Ю.К. „Перехожий", 02.09.2015р.)
Сучасний світ без урахування роботи спецслужб уявити не можна. У не власній державі, в місті Дніпропетровську, де практично повністю порядкує юдо-нацистська секта Хабад, а контролює все чекістське бидло (Ю.К.), реальність роботи служби зовнішньої розвідки Ізраїлю МОССАД, основним напрямком діяльності якої є таємний збір інформації за кордоном, дуже велика. Головний принцип роботи – спочатку дізнатися про ворога якомога більше, а потім застосувати силу. Дії МОССАД носять точковий, локальний, з девізом: „Тож вдумливо провадь війну твою".
Із словника англійського письменника Дональда Мак-Корміка: „Лексика спецслужб.
Кір – вбивство, виконане так уміло, вправно, що смерть, здається, настала або від природніх, натуральних причин, або від нещасного випадку".
Ґеніальний український поет Юрій Кириченко був убитий (Кабала секти Хабад: ритуальне жертвоприношення?) в Дніпропетровську в ніч з 4 на 5 грудня, коли святкувалось велике християнське свято – Введення в Храм Пресвятої Богородиці, або Третя Пречиста. Смерть, здається, настала від природніх причин (як з словника англійського письменника про дії спецслужб), якби не слова Поета в ту ніч про СІМʼЯ ДАВИДОВЕ та величезний масив ВІРШІВ, виставлений у фейсбуці:
Та не згинуть вони без вíсти:
Переможцями вийдуть в змазі…
(Ю.К. „Подячна балада для Сервантеса", 03.07.2015р.)
СМЕРТЬ ПОЕТА ЮРІЯ КИРИЧЕНКА –
ЦЕ РЕТЕЛЬНО СПЛАНОВАНА ЦИНІЧНА РОЗПРАВА,
ЗАМОВНЕ КІЛЕРСЬКЕ ВБИВСТВО
НОСІЯ УКРАЇНСЬКОГО ДУХУ, ЗВИТЯГИ, ІНТЕЛЕКТУ
НА ВІСТРЯХ ЗМОВИ НЕ У ВЛАСНІЙ ДЕРЖАВІ
Галина Шевченко, журналіст, літературний критик,
біограф Поета Юрія Кириченка
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.