Сергей

ДУНЕВ

* * *

Середина октября.
Ясный, тёплый день осенний.
Клёны золотом горят,
Озаряют мир свеченьем.

После долгих хмурых дней
Час такой – душе отрада.
От пылающих ветвей
Оторвать не в силах взгляда.

Очарованный стою,
Чувств нахлынувших не прячу.
Всей душой своей пою,
Хоть и кажется, что плачу.

_______________
© Сергей Дунев

* * *

Жовтень… Дивна благодать…
Тéпла ясність в дні осіннім.
Клени золотом горять,
Світ озорюють світінням.

Від сльоти він весь промок, 
А тепер – немов на крилах.
Від палаючих гілок
Відірватись я не в силах.

Зачарованість моя –
Цій ідилії віддача.
У душі співаю я,
Хоч здається, ніби плàчу.

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна