Анна Евгеньевна ВАСИЛЬЕВА:
Дождь обжёгся о листья крапивы

Оригинал:

Дождь обжёгся о листья крапивы,
Отскочившие капли ловлю.
Лишь штрихи... Никакой перспективы.
И с тобой... Я уже не люблю.
Вдруг спросила: "А что между нами?"
Тень мелькнула в усталых глазах,
Мы давно поменялись местами,
Я устала испытывать страх.
Слёз не стало... Лишь капли-дождинки,
И бросает то в жалость, то – в дрожь.
И скрипит как на старой пластинке
"Я люблю!" – эта сладкая ложь.

01.07.2018
-------------
Переклад на українську мову Валентини Лисич:

Дощ обпікся об листя крапиви.
Я відскочивші краплі ловлю.
Це штрихи... І нема перспективи.
Не кохаю... Уже не люблю.
Та спитала: "А що ж це між нами?"
Тінь здригнулась від втоми в очах.
Ми давно помінялись місцями,
Відчувать перестала вже страх.
Сліз нема... Лише дощика цівки,
Трепет тіла та жалю туман.
І скрипить як на старій платівці
"Я кохаю!" – солодкий обман.

11.10.2018