Надежда

ФУРЗЕНКО

СЕЙЧАС

Секунды, как пушинки, – мимо,
Минутам невозможен счёт.
Да, время не-ос-та-но-ви-мо!..
Оно идёт, бежит, течёт,
Меняет всё вокруг мгновенно.
Уж снят осенних бус янтарь,
Замедлен соков ток по венам
Деревьев без листвы. Как встарь,
Всё то же, только по-иному.
Январь, апрель, июль, октябрь
Наряд меняют на обнову,
О прошлом вовсе не грустя.
Законам вечности подвластен,
Идёт из «было» в «будет» час.
У нас меж пасмурным и ясным
Есть быстролётное «сейчас».

___________________
© Надежда Фурзенко

ТЕПЕР

Летять секунди, мов на фініш,
Нема рахунку для хвилин.
Так, часу плину не-зу-пи-ниш!..
Іде, біжить, несеться він,
Міняє все навкруг щоденно.
Намисто зняте з бурштину,
Повільно сік тече по венах
Дерев. Все як в старовину,
Хіба що трішки нетипово.
У циклі року місяці
Наряд міняють на обнову
Без суму за етюди ці.
З «було» у «буде» час незгасно
Йде за законом вічних сфер.
І між захмареним і ясним
В нас швидкоплинне є «тепер».

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна