Игорь

МАРКЕС

* * *

А я из осени своей
Возьму совсем, совсем немного –
Спешащих к югу журавлей
И туч неспешную облогу…

Возьму гудящий за углом
Валторной ветер спозаранку,
И шёпот вербы под мостом,
Сорок болтливых перебранку…

И окон тайную печаль,
Безмолвно мне вослед глядящих,
И ржавью рдеющую даль,
И лист ольхи, за мной летящий…

А я из осени своей
Возьму совсем, совсем немного…

_______________
© Игорь Маркес

* * *

З своєї осені візьму
Я зовсім, зовсім небагато –
Лелек, долаючих пітьму,
Та хмар насуплених загату…

Візьму той вітер, що гуде
Валторною за рогом вранці,
І шепіт верб, і сивий день,
І галас білобок в альтанці…

І втаємничену печаль
Віконець, мовчазних та тьмяних,
І точену іржею даль,
І аромати трав медвяних…

З своєї осені візьму
Я зовсім, зовсім небагато…

___________________________________
© Переклад з російської Надія Андрєєва