Йоганн Вольфганг ГЕТЕ

КРИК

У лісі з дівчиною вдвох
Гуляв я досхочу,
Обняв за шию й чую: «Ох!
Пусти, бо закричу».
Я засміявся: «Ну й кричи!
Тут тільки вепр і лось…».
Вона ж: «О любий мій мовчи,
Бо ще почує хтось».

 1767