Юлия 

ОЛЬШЕВСКАЯ

РОССЫПЬ БРОНЗОВЫХ ПРОЖИЛОК...
 
Россыпь бронзовых прожилок:
Снова – шаг? Хоть бегом?
Жизнь дождями обложила,
Завалила снегом.
В снах шаманила, манила:
Била в белый бубен.
В колокольчики звонила...
Весь реестр определила
Праздников и буден.
Что ж виднеется на донце –
Святочным гаданьем?
Подожди, и всё вернётся
Сказочным преданьем.
Быть барону, баронессе –
Вижу – снова вместе!
Проведёт нас в полонезе
Снег-церемониймейстер.
Лес – что Дом! Играем в прятки!
Кончено – кочевье!
Будут – Рождество и Святки,
И – наряд вечерний!

___________________

© Юлия Ольшевская

РОЗСИП БРОНЗОВИХ ПРОЖИЛОК…
 
Розсип бронзових прожилок.
Знову – крок? Хоч бìгом?
Даль життєва задощила,
Завалила снігом.
В снах шаманила, манила:
Била в білий бубон.
І у дзвоники дзвонила…
Весь реєстр розподілила:
Де свято, де будень.
Що ж видніється на денці –
Ворожба святкова?
Почекай, все відізветься
Спогадом казковим.
Знов барон і баронесса
В сні у танця будуть!
Нас від ритму полонезу
Сніг-танцмейстер збудить.
Ліс – мов дім! Не буде й гадки
Світом кочувати!
Будуть і Різдво, і Святки,
І – вечірні шати!

______________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна