Юрий Кириченко. Из цикла «Прощать и любить»

Юрий Иванович Кириченко (15.01.1954 – 04.12.2015) - поэт и общественный деятель
(Переводы Николая Дика, г. Азов)

       З циклу «Прощать i любить»
      (Из цикла «Прощать и любить»)

          * * *
…Забудь мою любов… Вона – гріховна,
Забудь мою любов… Вона – з снігів…
А ще вона – жура непродиховна,
Меч – на віспаві чола ворогів…
Забудь мою любов… За нею – вітер
І гайдамацькі, з пожар;щ, ножі…
Вона – душі непогамовний витвір,
Який не потребує ніц олжі…
Забудь мою любов… Вона – орлиця,
Яка у небі хліб свій добува…
Що їй на стернях руки, ноги, лиця?
Хіба що, серце та іще – слова…
Забудь мою любов… Вона не стане
Відповідать на хитрість ворогів:
З душі криваве полум’я дістане,
І ним заплатить за нектар боргів…
Ціни їй не складав ніхто й ніколи,
Вона така – на цілий світ одна…
…А зараз вона палить частоколи,
Закроплені в ніч кров’ю кажана…

     16.09.2015р.
         ***

…Забудь мою любовь… Она – греховна.
Забудь любовь… Она -  из всех снегов.
Ещё она – печаль непокорённой,
нависший меч над ликами врагов.
Забудь мою любовь… За нею – ветер
с пожарищ гайдамацких и ножи…
Она – души неугомонный светень,
не требующий ниц лежать во лжи.
Забудь мою любовь… Она – орлица,
и в небе хлеб свой может добывать. 
Что на стерне ей руки, ноги, лица?
Ну, разве что – сердечные слова.
Забудь мою любовь… Она не станет
ответ держать за хитрости врагов:
с души кровавой огонёк достанет,
чтоб заплатит им за нектар долгов…
Цены никто ей не давал доселе.
Она такая – на весь мир одна…
…А нынче она бродит в чистотеле,
запачканная кровью «летуна»…

     12.06.2017г.
        ***

        * * *
…Що мені, люба, робити?
Птаха вмира на руках…
Чорним кинджалом добити
Чи прославлять у віках?..
Що мені, люба, сказати
Їй наостанок в снігах?
Очі душі зав’язати
Чи скніти смерті в ногах?
Що мені, люба, творити:
Музику чи – німоту?..
…Як можу слово корити,
Що освятило не ту?..

    16.09.2015р.
       ***

Что, дорогая, мне делать?
Птица умрёт на руках…
Черным кинжалом и в тело
или прославить в веках?
Что, дорогая, сказать мне
ей напоследок в снегах?
Душу во тьму в наказанье
или у смерти в ногах?
Что, дорогая, готовить:
музыку иль немоту?
…Как укорить можно слово,
что осветило не ту?

     13.06.2017г.
        ***
Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.