Виктор
МОСТОВОЙ
 

* * *

Ветер, как будто демон,
Снова приносит зло.
Плохо пришлось хризантемам –
Сломлены. Не повезло.

Ветер, расслабься, потише!
Звёздочка, не дрожи.
Вижу, как сыпятся с крыши
В травы каштаны-ежи.

Осень под тучей свинцовой
С ветром, гудящим в ветвях,
Бродит аллеей садовой
С блеском багрянца в глазах.

____________________
© Виктор Мостовой



* * *

Вітер, немов той демон,
Знову біду вершить.
Прикро прийшлось хризантемам –
Зламані. Не таланить.

Вітре, послаб свої змахи!
Зірко, розправ пелюстки.
Ринуть каштанові з даху
В жовту траву їжачки.

Осінь на пару з вітриськом,
Щó свою пісню затяг,
Бродить в алеях із блиском
Дива-багрянцю в очах.

_________________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна