Виктор 

МОСТОВОЙ

* * *

Поздно к нам весна явилась,
Но не вымерзли сады.
Ночь дрожала и слезилась,
 Тени путали следы.

И забыть я сон не вправе.
Те виденья сердце жгли.
Снилось: вымученно травы
Выползали из земли.

__________________
© Виктор Мостовой

* * *

Пізно, весно, ти зˋявилась,
Та не вимерзли сади.
Ніч тремтіла і сльозилась,
Тіні плутали сліди.

Сон забуть не маю права.
Серце палить він в імлі.
Снилось: вимучено трáви
 Виповзали з-під землì.

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна