Михаил Лецкин. Смысл Жизни

Михайло ЛЄЦКІН

Сенс життя 

 

Застелила черешня

Пелюстками траву…

З Божим дивом цим решту

Літ своїх проживу.

 

Де б не мешкав чи вештав,

Їв хурму чи айву, –

Я черешню тутешню

Оберегом зову.

 

Ці черѐшневі вѐсни

Під безхмар’ям небесним

Хай повік не минуть –

В вічнім їхнім кипінні

Залишились незмінні

Сенс життєий і суть.

***

 

Михаил Лецкин

Смысл жизни

 

Застелила черешня

Лепестками траву…

С Божьей силой неспешно

жизнь свою проживу.

 

Где б ни жил в холостую,

Ель хурму иль айву, -

Я черешню родную

Оберегом зову.

 

Те черешнивы вёсны

Под сияньем небесным

Пусть вовек не пройдут - 

В их извечном кипенье

Будут жить неизменно

Смысл всей жизни и суть.

***

 

Михайло ЛЄЦКІН

Смак Перемоги

 

Поважне і схвильоване зібрання…

Скорботний приготовано обід…

Вшановують хвилиною мовчання

Тих, що мовчать уже десятки літ.

 

У незворотній вирій відлітають,

У пам’яті лишаючись, рокú,

І в день травневий траурно палають

Каштанів розквітаючих свічки.

 

Хто плоть свою пожертвував Берліну,

Хто в Ржеві став частиною землі…

Та цього дня їх душі в Україну

Злетілися й освяту принесли.

 

Вдивляються… Вслухаються, як строго

Для них луна шопенівський мотив…

Яка гірка на смак ти, Перемого,

Оплачена мільйонами життів

 

Під поглядом диктаторів вусатих,

Яким народи власні – вороги…

Не дай нам Бог ще так перемагати

Собі подібних за чиїсь гріхи!

 

…Палахкотять на постаментах квіти

В шанобу безневинних і святих.

Загиблих діти, і дітей їх діти,

Й онуків діти згадують про них.

 

Гранітному солдатові під ноги

Лягають заплановані вінки…

Яка гірка на смак ти, Перемого!

Цю гіркоту нести нам у віки…

***

 

Михаил Лецкин

Вкус Победы

 

Почтенно святое собранье…

Готовится скорбный обед… 

Но слышат минуты молчанья

Молчащие множество лет.

 

В былое от нас улетают

Года, но не могут молчать.

В день майский печально пылает

Каштанов цветущих свеча.

 

Кто тело оставил Берлину,

Кто в Ржеве стал частью земли…

Но память в сей день в Украину

Их души с собой принесли.

 

Глядят очень строго… и где-то

Шопеновский марш сквозь ветвей…

Как горька на вкус ты, Победа,

Ценой миллионов людей.

 

По воле злодеев усатых

Народы вдруг стали враги…

Не дай Бог ещё раз когда-то

Оплачивать чьи-то грехи.

 

…Лежат у подножья букеты

В почтенье невинно-святых.

Погибших детей нынче дети

И правнуки помнят о них.

 

Под ноги гранитному деду

Ложатся с поклоном венки…

Как горька на вкус ты, Победа!

Нам горечь веками нести.

***

 Май 2023-го

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.