Михайло

ЛЄЦКІН

* * *

Ти спиш, моя кохана, тишком-нишком.
Легкі твої такі невинні сни.
Тебе оберігаючи, над ліжком
Кружляють світлі виблиски весни.

Злітаються сюди передранкові
Ще ледь чутливі мрії про любов.
А я вже обпалив тебе любов’ю…
Схилився… Й сам себе переборов…

_________________
© Михайло Лєцкін

* * *

Ты спишь, моя любовь, как в колыбели -
Твои так чутки и невинны сны...
Тебя оберегая, над постелью
Мерцают тихо отблески весны.

Они влекут... Едва лишь уловимо
Скользят, плетут рассветный произвол.
Я потянулся к тем сетям незримым -
Склонился... И себя переборол.

___________________________________
© Перевод с украинского Ирины Морих