Михайло
ЛЄЦКІН

ТРАВЕНЬ
(спогад-фентезі)

Який це кайф трудящим масам –
Без шуб гуляти і без пальт!
Ознака лìта – діжка з квасом –
Уже вросла в міський асфальт.

Я відчуваю, як ніколи,
Що нелогічно поспіша
За всі чотири видноколи
Моя зчарована душа.

І не лише вона: загàлом
Оволодів такий свербіж –
Змастити п’яти добрим салом,
І подолать якийсь рубіж,

І десь знайти химерну гавань
З червоним спалахом вітрил…
Ах, звабний травень, згубний травень…
Як вчасно я його відкрив!

_________________
© Михайло Лєцкін

МАЙ

Какой же кайф рабочим массам
Гулять без шуб весь день-деньской!
Вот символ лета – бочка с квасом –
В асфальт вписалась городской...

Я тороплюсь, я ощущаю,
Как вдруг – вне логики спеша –
За все четыре горизонта
Моя торопится душа.

Скажу вам больше: в общем-целом
Мной овладел такой свербёж –
Хоть мажь ты пятки добрым салом,
Чтоб враз преодолеть рубеж.

И отыскать химеру-гавань,
Где факел флагов, жар ветрил...
Май, как ты манишь красным стягом...
Я вовремя тебя открыл!

___________________________________
© Перевод с украинского Ирины Морих