Ірина
Юрчук
Збентежена троянда
Питала Гугл, розпитувала Яндекс,
Розплутуючи прядиво сторіч,
Чому цвіте збентежена троянда
У новорічну ніч?..
Чому замовкли вибухи й петарди
І дзвони вгамувалися на мить?
Бо час бажань не хоче відцвітати,
А тиша не гримить.
У темряві задумливо-прозорій
Садок гілки сплітає в макраме,
Нічні птахи злітаються на зорі,
Час-потяг, протяг дме.
Лунає МИ останньої октави,
Сузір’я неба – тисячі містків.
Кохання – це щасливий збіг обставин,
А решта – млость рядків…
___________________
© Ірина Юрчук, 2019
Авторский перевод на русский.
ВЗБАЛМОШНАЯ РОЗА
То Гугл, то Яндекс мучила вопросом,
Теряясь в пряже вековых длиннот:
Зачем алеет взбалмошная роза
Под Новый год?..
Петарды смолкли, пауза как вечность.
Угомонились звоны перед ней.
Чем ярче свет желаний не отцветших,
Тем тишина слышней.
Там, в толще темноты тысячевёрстной,
Где в макраме сплетает ветви сад,
Ночные птицы склёвывают звёзды,
И времена сквозят.
Звук ноты МЫ октавы беспечальной,
Седеющий висок небес высок.
Любовь – стеченье рек и рук случайных,
А дальше – нега строк…
___________________
© Ирина Юрчук, 2019
а новорічна ніч.
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.