Анна

Лучезарова

* * *

Целуй мою венку яремную,
дружок мой певучий, сверчок.
Звучит твоя песенка древняя,
и медленней время течет.

Как гусеница, бестолково я
листочки прозрений грызу.
Надеюсь, крыло мотыльковое
удержит меня на весу.

Коль стану не очень тяжелою,
сумею летать высоко.
Строку за строкой пережевываю
и кокон свиваю тайком.

___________________
 © Анна Лучезарова

* * *

З моєю яремною венкою
цілуйся, цвіркуне-дружок.
Нехай твоя пісенька тенькає
 під човгання часу й думок.

Мов гусінь, треную я щелепи
й прозріння листочок гризу.
Тримай мене, крильце метелика,
 щоб я не зотліла внизу.

Як бути легкою дотумкаю,
то житиму я на льоту.
Рядок за рядком я розхрумкую
 і потайки кокон плету.

______________________________________
 © Переклад з російської Михайла Лєцкіна