Сергей

ДУНЕВ

* * *

Кому нужна моя печаль?
Она со мною в час закатный 
Уйдёт, и вам не будет жаль 
Её, ушедшую внезапно. 

Осенним просветлённым днём 
Остаток радости в наследство 
Оставлю тем, в кого влюблён, 
Тем, с кем грустилось по соседству. 

Кому нужна моя печаль?!.

_______________
© Сергей Дунев

* * *

Чи треба суму вам мого?
Ми рàзом зникнем в час вечірній, 
Ви й не помітите його
В тремтливій безвісті ефірній.

Осіннім днем, що просвітлів, 
Я рештки радості у спадок
Залúшу тим, кого любив, 
З ким мав печаль і щиро ладив.

Чи треба суму вам мого?!.

______________________________________
© Переклад з російської Михайла Лєцкіна