Нет горьких слёз, не льются,

     отревелось.

Обиды стерлись, растворилось зло.

Вчерашний страх преодолела смелость –

не каждый день в прошедшем не везло.

Что суждено, то примешь поневоле.

Переживёшь, помолишься и в путь.

Прекрасна жизнь,

но от печальной доли

на полпути навряд ли увильнуть.

Легко идти, когда дорога к храму.

Тогда не страшен затяжной подъём,

и незаметно заживают раны

одной судьбы,

но прожитой вдвоём.

***

Николай Дик, г. Азов

Вже сліз гірких нема, 

вже відревілось. 

Обрàз і зла обтерлася броня. 

Страхи здолати спромоглась сміливість – 

в минулім не щастило не щодня. 

Як щось судилось, приймеш без докору. 

Помолишся – і далі до мети. 

Життя прекрасне, 

та завалів гори 

на півшляху навряд чи обійти. 

Неважко йти, як путь твоя до храму. 

Тоді і вгору допоможе Бог, 

і непомітно заживають рани 

одної долі, 

спільної на двох. 

***

Переклад із російської Михайла Лєцкіна, г. Житомир