Николай

ДИК

* * *

Заждалась прихода принца –
окна вымыла до блеска,
на фрамугу для любимца –
кружевную занавеску.
Но подсел к столу обычный,
словно дух еловой чащи,
к трудолюбию привычный,
не из снов, а настоящий.
Окружил своей заботой,
разукрасил дни улыбкой,
и дуэт запел по нотам,
невзирая на ошибки.
Оказалось, что дороже
то, что сердцем измеримо –
пусть на принца непохоже,
но зато – неповторимо.

_______________
© Николай Дик

* * *

Зачекалася на принца –
вìкна вимила до блиску,
на фрамугу для любимця –
у мерèжах занавіску.
Та присів до стòлу інший,
ніби дух лісної хащі, 
у житті до всього звичний, 
не зі снів, а роботящий.
Дарував тобі турботу,
усміхавсь до тебе тільки – 
заспівав дует по нотах 
попри збої та помúлки.
Тож дорожчим стати може 
те, до чого серце горне – 
хай на принца і не схоже, 
та натомість – неповторне.

_____________________________________
© Переклад з російської Михайла Лєцкіна