Николай
ДИК


АННЕ АХМАТОВОЙ

Преклоняли перед ней колени
Петербург, Катания, Париж,
но мечты возвышенных стремлений
поднимались выше старых крыш.
Досаждали муки и гоненья…
Сколько раз пытался и не смог
раздавить великие творенья
бессердечно-кожаный сапог.
Не желала молча по теченью,
не держала сердце взаперти,
чтоб успеть ночное озаренье
до утра на лист перенести.
Умудрялась васильками лета
прикрывать навязчивость седин
и просила называть поэтом,
обожая истинных мужчин.

_______________
© Николай Дик


АННІ АХМАТОВІЙ

Перед нею клякли на колінах
і Париж, і Петербург, і Рим,
але рівень помислів нетлінних
завше підіймався над усім.
Заважали м?ки та гоніння…
Скільки намагався й не зумів
розчавити рідкісні творіння
чобіт безсердечних ворогів.
З усіма мовчати не бажала
чи від сèрця власного втекти,
прагнула нічний парнаський спалах
встигнути на аркуш занести.
Вміла маскувати сивуватість
волошковим цвітом із лугів
і поетом прагла називатись
серед істинних чоловіків.


______________________________________
© Переклад з російської Михайла Лєцкіна