СТАНЬ МОЕЙ ВСЕЛЕННОЙ

 

Николай

ДИК

 

 

* * *

 

Станешь ветром – улечу
за тобой в пространство рая,
речкой быстрой – скрипачу
закажу «Венок Дуная».
Если вздумаешь травой
прорасти в горах Колхиды,
жажду каплей дождевой
утолят мои флюиды. 
Что попросишь – всё отдам
без расспросов и сомнений,
разделю напополам 
лёгкий стук сердцебиенья;
перемножу на двоих
дни, прожитые под солнцем,
а захочешь – на гнедых 
увезу в страну гасконцев.
Тучи в небе разгоню,
кровь горячую – по венам,
мир запрячу под броню…
Только стань моей Вселенной.

 

_______________
© Николай Дик

 

 

* * *

 

Станеш вітром – я здаля 
прилечу до твого раю, 
а рікою – скрипаля 
попрошу про вальс Дунаю.
Перекинешся в траву 
між зелених гір Колхіди – 
я, мов краплю дощову, 
дам тобі мої флюїди.
Все віддам тобі без мук, 
жоден сумнів не вкрадеться; 
розділю я навпіл стук 
заполоненого сèрця; 
вистачить на двох моїх 
днів, щò я прожив під сонцем, 
а захочеш – на гнідих 
відвезу у край гасконців.
Розжену я хмар політ, 
кров скипаючу – по венах, 
під броню сховаю світ…
Стань лиш Всесвітом для мене.

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна

Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.