Володимир

Свідзінський

* * *

Весь день у мене легкий морок.
Дивлюсь в одчинене вікно –
Там блиск на листі осокорів
І хмар сріблясте полотно.

Метелик криво понад тином
Перелітає на поля.
Мені здається, що земля –
Моя покинута дитина.

1934

* * *

Весь день в каморке лёгкий морок.
Смотрю в открытое окно –
Там блеск на листьях осокорей
И туч сребристых полотно.

Над тыном пара махаонов
Перелетает на поля.
И представляется: земля –
Мой, но покинутый ребёнок.

______________________________________

© Перевод с украинского Евгения Пугачёва