Владимир

СПЕКТОР

* * *

Школьные красавцы, лидеры атак…
Будущее в их глазах сверкало.
И казался вечным юности пятак,
Щедрой сдачей выпускного бала.
Всё стареет в мире – лица и вино.
Медь тускнеет и проходит мода.
Мы, как Атлантида, падаем на дно,
Ощущая трудность перевода
Красоты и силы – в дряблость впалых щёк,
Будущего – в памятные даты.
Будто через годы слышится звонок,
И часы спешат, спешат куда-то…

___________________

© Владимир Спектор

* * *

Ах, шкільні красунчики, лідери атак…
Очі в них майбутнім вигравали.
І здавався вічним юності п’ятак,
Щедрим – видзвін випускного балу.
Все старіє в світі – лùця та вино.
Мідь тьмяніє та минає мода.
Ми, мов Атлантида, падаєм на дно,
Відчуваєм важкість переходу
Чар краси та сили – в слабкість в’ялих щік,
Майбуття – у незабутні дати.
Ніби крізь рокù дзвінок до нас проник,
І годинник прагне поспішати…

_____________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна