Сергей

ДУНЕВ

* * *

Хмурые дни непогоды
Тянут свои невода.
Прожиты светлые годы, –
Непостижимо, – когда?

Тускло в седом небосводе,
Тускло в остылой воде.
Думаешь, это в природе?
Нет, это, братец, в тебе.

______________
© Сергей Дунев

* * *

Дні сльотяні крок за кроком
Тягнуть свої ятерù.
Світлі прожито вже рòки, –
Як це? – піди розбери.

Сиво в журнім небозводі,
Стигне вода у журбі.
Думаєш, це у природі?
Ні, пане-брате, – в тобі.

_____________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна