Сергей

ДУНЕВ

* * *

Чувства проходят.
Становимся мы одинокими.
Горькие слёзы и те нам уже не пролить.
Где уж любить?!
Растворясь за полночными окнами,
Можно лишь верить,
Что можно ещё полюбить.

________________
© Сергей Дунев

* * *

Геть почуття відійшли.
До самотності звикнемо.
Навіть не зможемо вже ми пролитись слізьми.
Де вже кохать?!
Розчинившись за темними вікнами,
Тільки й надіятись нам,
Що полюбимо ми.

______________________________________
© Переклад із російської Михайла Лєцкіна