Игорь

МАРКЕС

* * *

…Капризы дней, капризы слов,
Погоды скучные капризы,
И даже месяц-сердцелов
Чудит, улёгшись на карнизе…

А ночь чиста, и каждый звук
Прикосновеньем обозначен,
И звёзды вечность пьют из рук
С невозмутимостью щенячьей…

И абрис тел неповторим
В своём сплетении полночном,
И тени тают у двери
Устало, скомканно, бессрочно…

________________

© Игорь Маркес

* * *

…Капризи днів і слів-основ,
Погоди тоскної капризи,
І навіть місяць-серцелов
Чудить, вмостившись на карнизі…

А ніч прозора, й кожен звук
Було доторкано неначе,
Й зірки ковтають вічність з рук
Так незворушно, по-щенячи…

І неповторний абрис тіл
В своїм нічнім переплетінні,
І тануть втомлено, без сил
Біля дверей зім'яті тіні…

______________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна