Вероника

ГАБАРД

* * *

Когда день долог, светел и богат,
Как шах персидский – златом и коврами,
Когда ты не идёшь – плывёшь лугами
И мурава от темени до пят,
Когда уже не надо изумрудов,
Алмазов редких – их полно вокруг
И снова ты описываешь круг,
Речною свежестью напившийся до блуда...
Июнь благословенен и пройден
Уже почти совсем, но длится сон
И не смолкает старая запруда.

_________________

© Вероника Габард

* * *

Коли день довгий й чутно хор цикад,
Все золотом покрите й килимами,
Коли не йдеш ти, а пливеш лугами
Й моріг тобі від голови до п'ят,
Коли вже не потрібно ізумруду,
Ані алмазу – їх тут аж пласти
І знову коло виробляєш ти,
Річної свіжості напившися до блуду…
Благословенний червень вже правá
Практично склав, але ще сон трива
Й не хоче змовкнути стара запруда.

_____________________________________

© Переклад із російської Михайла Лєцкіна